Методична школа

Деталі
altНАУКОВА ШКОЛА
 
доктора педагогічних наук,
професора
 
 
Мірошниченко Лесі Федорівни
 
„Теорія і технологія підготовки майбутнього вчителя світової літератури”
 
 
Леся Федорівна народилася 12 червня 1943 р. в м. Дніпропет­ровську.
Доктор педагогічних наук, професор, з 1991 р.  по 2008 р. -  завідувач кафедри методики викладання російсь­кої мови і світової літератури НПУ імені М.П.Драгоманова.
У 1967 році закінчила Вінницький педагогіч­ний інститут імені М. Островського. Понад де­сять років працювала вчителем-словесником, вик­ладачем у вузах Ніжина, Вінниці та Києва.
Навчалась в аспірантурі (1980-1983 р.) Інсти­туту педагогіки АПН України. В 1983 р. захис­тила кандидатську дисертацію, у 2000 р. — док­торську. Працює членом Спеціалізованої наукової ради з питань захисту кандидатських дисертацій при АПН; членом Спеціалізованої наукової ради із захисту докторських дисер­тацій НПУ ім. М. П. Драгоманова; членом редакційної колегії журналу «Всесвітня література в середніх навчальних закладах України», «Русский язык и литература в школах Украины».
Коло наукових інтересів Л. Ф. Мірошниченко пов'язане з актуальними питаннями методики викла­дання літератури. Нею написано і видано понад 100 наукових праць, науково-методичних розробок, статей, серед яких — перший в Україні підручник «Методика викладання світової літератури».
Чудова людина, талановитий педагог-новатор, методист, учений з широкими інтересами, оригінальним мисленням, Леся Федорівна розробила «Блокову систему вивчення методики літератури», за якою працю­ють вузи не тільки України, а й Росії, Німеччини, Словаччини.
Під її керівництвом створено і працює протягом 18 років науково-методична школа «Теорія і технологія підготовки майбутнього вчителя світової літератури». Філіали школи працюють у багатьох регіонах України: (Тернопільщина, Харківщина, Чернігі­вщина, Київщина, Полтавщина, Івано-Франківщина, Луганщина та ін.).
Л.Ф.Мірошниченко нагороджена державними знаками «Відмінник народної освіти УРСР» (1990 р.), «Відмінник освіти України» (2001 р.), «За наукові досягнення» (2005 р.), почесними грамотами Кабінету Міністрів України та Міністерства освіти та науки України.
Леся Федорівна була делегатом численних Міжнародних конгресів, форумів та Всеукраїнських наукових конференцій, на яких виступала з доповідями на пленарних засіданнях, керувала секціями.
 
Основні здобутки наукової школи Л.Ф.Мірошниченко
Український вчений-методист Леся Федорівна Мірошниченко, основоположник однієї з перших вітчизняних методичних шкіл, у 80-х роках захистила кандидатську дисертацію, в якій було запро­поновано ефективні шляхи, методи і прийоми оптимізації навчання зарубіжної літератури в національній школі, що й стало основою розбудови вітчизняної методики навчання зарубіжної літератури в школах України.
Методичні ідеї Л. Мірошниченко викликали гострий інтерес, стали об'єктом напружених наукових дис­кусій. Поступово протягом 25 років під її керівництвом на кафедрі методики викладання світової літератури Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова склалася досить поширена методична школа "Теорія і технологія підготовки майбутнього вчителя світової літератури".
Сьогодні до її складу входять 4 доктори педагогічних наук, 15 кандидатів педагогічних наук зі спеціальності теорія і методика навчання (зарубіжної літератури), а також численна когорта аспірантів та докторантів, учителів із різних регіонів України.
Авторську школу професора Л. Мірошниченко з 1990 року офіційно визнано вченою радою НПУ ім. М. Драгоманова.
Наукова концепція вченого формувалася в межах київської, московської та ленінградської методичних шкіл. Її науковим керівником і наставником був на той час єдиний у Радянському Союзі академік з методики викладання О. Мазуркевич. На перших етапах своєї наукової роботи Л. Мірошниченко, маючи значний учительський досвід, викладала методику навчання літератури в різних педагогічних інститутах України, аргументовано наголошуючи на необхідності використання нео­бмежених інформаційних, розвивальних та виховних аспектів світового письменства.
Серед новаторських ідей, які розроблялися представниками школи вже у перші роки її існування, можна назвати ті, що стосуються спільних проблем у вивченні української, російської, зарубіжної літератур. Спектр проблем для вивчення поступово збагачувався, і значна частина нових напрямків вітчизняних методичних дос­ліджень почала формуватися із уведенням курсу "Зарубіжна література" до навчальних програм середніх закладів освіти (1992). Адже Україна була першою в світі країною, яка впровадила предмет, що відкривав можливості учням середніх загальноосвітніх закладів опановувати найкращі здобутки світового письменства. Із переглядом Концепції літературної освіти в Україні процес коригування методичних ідей школи Л. Мірошни­ченко зберігає внутрішній потенціал.
Поряд із проблемами забезпечення на­вчального процесу в середніх загально­освітніх школах постала магістральна про­блема — фахової підготовки вчителя зарубіжної літератури у вищому навчально­му закладі. Зусилля автора школи було спря­моване на формування професійної готов­ності студентів-філологів до викладання світової літератури. Як наслідок — з'явився єдиний і досі підручник з методики викладання світової літератури для студентів спец­іальності "Зарубіжна література". Ця подія стала знаковою в історії становлення не лише авторської школи, а й розвитку вітчиз­няної методичної науки. У виданні було сформульовано таку наукову концепцію: ефективність процесу формування фахової готовності студентів-філологів до викладання світової літератури залежить від відповідності розробленої методичної системи науково-теоретичного і практичного навчання вимогам викладання шкільної дисципліни "Зарубіжна література". Складність і своєрідність цього процесу полягають у тому, що фахова діяльність учителя світової літератури характеризується багатогранністю, яка потребує різноманітних методів, прийомів і форм науково-теоретичної та практичної підготовки.
Формування професійної готовності студентів-філологів буде ефективним за умо­ви реалізації, поряд із традиційними, таких принципів: гуманізація, міжнаціональний підхід, країнознавство, компаративність, етнокультурність, нерепресивна свідомість, цілеспрямованість, послідовність, врахування індивідуальних особливостей студентів та ін. Концепція враховує основні положення сучасної методології і побудована на базі діяльнісного та системного підходів. Різні аспекти проблеми науково-теоретичного і практичного забезпечення процесу вивчення зарубіжної літератури розробляються із урахуванням магістральних кон­цептуальних положень.
Науковці школи вивчали досвід методистів дисциплін багатьох країн. Через друковані праці, анкетування, листування розглянули досвід методистів США і (у школах і університетах цієї країни працюють викла­дачі нашої кафедри та 8 учителів-словесників базових шкіл нашого університету); через безпосереднє спілкування вивчався досвід методистів проф. Бреклі, Маріани Фріц, Юти Пілат (Німеччина), які викладають методику німецької літератури; проф. Патрісії Сміт (Австралія) та її колег Чарлза Темпла, Джені Л.Стіл, Куртіса С.Мередіт (Університет  Північної Айови), які досліджують проблеми розвиткукритичного мислення; Казаріни Дорбель (Швеція), яка займається проблемою дитячого читання.
Послідовники школи професора Л. Мірошниченко активно утверджують демократичну концепцію у навчанні загалом та літератури зокрема. Методисти беруть участь у науково-практичних конференціях, методичних семінарах, у пері­одичних виданнях на захист варіативності програм, підручників і посібників для вчителів та учнів. Вчені кафедри розробляють програми курсу "Зарубіжна література", його методичне забезпечення тощо.
Робота методичної школи будується на чітко вивірених наукових засадах, зокрема таких:
1.                      Збереження наукових традицій, які існують з часів виникнення методики як науки.
2.                      Розробка змісту та технологій навчання літератури має здійснюватися на основі нової методології, яка включає фундаментальні положення визнаних наук: літературознавства, лінгвістики, педагогіки, вікової та педагогічної психології, філософії, суспільствознавчих наук тощо.
3.                      Література має вивчатися як складова духовної та художньої культури, феномен мистецтва. При цьому утверджується положення — світова художня творчість має бути представлена найвидатнішими її діячами, значущість творчості яких в кожній національній літературі певного періоду є визначальною. Але орієнтуватися вчитель має на свідомість українського читача. Тому активно розробляються питан­ня впровадження елементів компаративістики, загальнолюдських та національних аспектів навчання.
4.                      Принциповою є і мета навчального курсу — формування творчого читача з критичним мисленням.
5.                      Враховуючи новітні дослідження дотичних наук, інтерпретація виучуваних текстів має будуватися на основі цілісного сприйняття у єдності формозмісту твору та специфіки читацької рецепції.
6.                      Вивчення курсу "Зарубіжна література" має відбуватися у взаємозв'язку із курсом рідної літерату­ри і бути співвіднесеним із ним в етапах формування читача. Саме тому активно розробляються питання формування теоретико-літературних понять та розвитку читацьких умінь і навичок у процесі вивчення обох курсів.
 
Під керівництвом Л.Ф.Мірошниченко захищено дисертації (спеціальність 13.00.02 – теорія і методика навчання зарубіжної літератури):
докторські дисертації:
1. Ісаєва О.О. Теорія і технологія розвитку читацької діяльності старшокласників у процесі вивчення зарубіжної літератури (2004 р.);
2. Клименко Ж.В.    Теорія і технологія вивчення перекладних художніх творів у старших класах загальноосвітньої школи (2008 р.);
3. Вітченко А.О. Теорія і технологія формування інтерпретаційної компетенції старшокласників у процесі вивчення світової драматургії (2008 р.). 
кандидатські дисертації:
1. Давиденко Г.Й. Методика классной и внеурочной работы при изучении лирических призведений в старших класах (1990 р.);
2. Нгуен Куанг Винь. Совершенствование изучения призведений русской литературы во вьетнамской школе (1991 р.);   
3. Куцевол О.М. Особенности изучения эпиграфированных призведений в школе (1994 р.);
4. Ісаєва О.О. Формирование мировоззрения старшеклассников  при изучении художественного произведения (1996 р.);
5. Мартинець А.М. Формування поняття "національний образ-персонаж" на уроках зарубіжної літе­ратури (1997 р.);
6. Удовиченко Л.М. Особливості вивчення християнських образів зарубіжної літератури в загальноосвітній школі (1997 р.).
7. Орлова О.В. Системний підхід до вивчення ліричного твору в старших класах на уроках зарубіжної літератури (1997 р.);
8. Клименко Ж.В. Взаємозв’язане вивчення зарубіжної та української літератур у 5-8 класах загальноосвітньої школи (1999 р.);
9. Матюшкіна Т.П. Використання логічних схем-конспектів як засіб підвищення ефективності вивчення зарубіж­ної літератури (10-11 кл.) (2001 р.);
10. Вітченко А.О. Удосконалення літературного розвитку школярів 5-7 класів засобами театрального мистецтва (2001 р.);
11. Дишлюк Ю. М. Формування ораторських умінь в учнів 5-8 класів у процесі вивчення зарубіжної літератури (2002 р.);
12. Храброва В.С. Методика вивчення «наскрізних» тем у шкільному курсі «Зарубіжна література» (2006 р.);
13. Глєбова Ю.А. Методика використання наочності в процесі формування теоретико-літературних понять учнів 5— 8 класів на уроках зарубіжної літератури (2006 р.);
14. Нагорна А.Ю. Методика застосування філософських джерел у процесі вивчення зарубіжної літератури (9-11 кл.) (2007 р.);
15. Таранік-Ткачук К.В. Методика застосування стилістичного аналізу в процесі вивчення творів зарубіжної літератури в 9-11 класах (2007 р.)
   

Авторизація  

   

Відвідувачі  

На сайті 11 гостей та відсутні користувачі

   

Новини  

   

Vinaora Visitors Counter  

553239
Today
Yesterday
This Week
Last Week
This Month
Last Month
All days
294
494
1730
541066
9665
14514
553239

Your IP: 127.0.0.1
Server Time: 2017-09-20 18:02:07
   
© ALLROUNDER

Використання матеріалів сайту можливе лише при згоді адміністрації порталу та активного посилання.
Всі права захищено!

Сайти, які підтримуються службою порталу
НПУ імені М.П.Драгоманова
Інститути
Фізико-математичний інститут :: Інститут філософської освіти :: Інститут фізичного виховання та спорту :: Інженерно-педагогічний інститут :: Інститут інформатики :: Інститут іноземної філології :: Інститут історичної освіти :: Інститут корекційної педагогіки та психології :: Інститут мистецтв :: Інститут магістратури, аспіратнути та докторантури :: Інститут природничо-географічної освіти та екології :: Інститут педагогіки та психології :: Інститут перепідготовки та підвищення кваліфікації :: Інститут політології та права :: Інститут розвитку дитини :: Інститут соціології, психології та соціальних комунікацій :: Інститут соціальної роботи та управління :: Інститут української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка :: Інститут управління та економіки освіти
Факультети
Кримський гуманітарний факультет
Кафедри
Кафедра педагогчної творчості :: Кафедра педагогіки, теорія та історії педагогіки :: Кафедра методики викладання російської мови та світової літератури :: Кафедра етики та естетики :: Кафедра управління та євроінтеграції :: Кафедра філософії :: Кафедра інформатики
Персональні сайти
Андрущенко В.П. :: Бех В.П. :: Жалдак М.І. :: Борисенко В.Й. :: Франчук В.М. :: Франчук Н.П.
Інші сайти
Асоціація випускників :: Система управління електронними курсами НПУ :: Система управління електронними курсами інституту інформатики :: Система управління електронними курсами інституту інформатики (студенти) :: Простір гуманітарної комунікації :: Лабораторія археологічних досліджень :: Кабінет-музей М.П.Драгоманова :: Україна і становлення конституціоналізму в Європі :: Центр культури. НПУ