Дипломні роботи

Методичні зауваження щодо написання дипломних робіт

Деталі

Методичні зауваження щодо написання дипломних робіт з методики викладання зарубіжної літератури

Дипломна робота з методики викладання – це творча наукова робота студента, яка виконується самостійно і базується  на знаннях, уміннях і навичках, здобутих  під час вивчення курсу «Методика викладання». 

Метою досліджень студентів є виявити наукові інтереси та творчий потенціал учнів,  залучити до пошукової діяльності, створювати умови для самовизначення у майбутній професії.

Серед  завдань, що мають бути реалізовані під час науково-дослідної роботи, слід звернути увагу на такі:

-навчити самостійно  опрацьовувати спеціальну наукову літературу;

-робити вибір, самостійний критичний аналіз та узагальнення наукових даних;

-використовувати набуті знання для виконання певного наукового завдання;

-робити  самостійні висновки на основі критичного опрацювання наукових джерел, даних практичного досвіду.

На етапі підготовки до написання наукового дослідження перед студентом постає  низка завдань:

-вибір теми дослідження;

-робота над планом наукової роботи;

-укладання бібліографії  з теми дослідження;

-опрацювання літературних джерел  за темою дослідження.

Вибір теми дослідження – це один із найважливіших етапів у підготовці наукової роботи. Слід звернути увагу, що «практика показує, що правильно обрати тему – це значить наполовину забезпечити успішне її виконання» [4, 20]. Серед критеріїв, яким має відповідати тема наукового дослідження, доцільно виокремити такі:

-актуальність;

-новизна і перспективність;

-наявність джерельної бази;

-доступність пізнавальним можливостям учнів;

-відповідність віковим інтересам та потребам дослідників.

Тема дослідження може бути як самостійно обрана студентом, так і рекомендована йому науковим керівником. Головне, щоб вона зацікавлювала молодого науковця, відкривала нові обрії володіння літературним матеріалом, розвивала широку читацьку культуру особистості.  

Складання плану наукового дослідження – наступний етап роботи студента. Укладаючи план, слід пам’ятати, що це перелік  найважливіших питань, які потрібно буде висвітлити у ході пошукової діяльності. Тому чим докладнішим буде план, тим легше визначити  основні напрямки роботи. До плану доречно в  логічній послідовності  внести все, що можна заздалегідь передбачити у розв’язанні досліджуваної проблеми. Так, наприклад, план наукового дослідження з методики літератури може мати такий умовний вигляд:

Вступ

Розділ І. Теоретичні основи досліджуваної проблеми

1.1.… … … … 

1.2.… … … …

1.3.… … … …

Висновки до розділу І.

Розділ ІІ. … … … … …. …

(Формулювання цього розділу має відображати тему та предмет дослідження, методи вирішення поставленої проблеми) 

2.1.  … … … … 

2.2.  … … … …

2.3.… … … …

Висновки до розділу ІІ.

Висновки

Список використаної літератури

Укладаючи бібліографію з теми наукового дослідження, слід звернути увагу, що вона самостійно збирається студентом і  може бути представлена як  і у вигляді електронного каталогу, записаного на магнітних носіях, так і в  рукописному варіанті. Звичайно, що у доборі необхідної  літератури  студенту має допомогти його науковий керівник. Допоможуть в укладанні списку літератури за темою дослідження і публікації  у фахових періодичних виданнях (часописи «Дивослово», «Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах», «Українська література у загальноосвітній школі», «Українська мова і література у школі»,  «Всесвітня література в середніх навчальних закладах України», «Вікно у світ», «Зарубіжна література в навчальних закладах», «Русская словесность в школах Украины», «Русский язык,  литература,  культура в школе и вузе», газети «Літературна Україна», «Зарубіжна література»).  Зокрема  з метою знайти необхідний для наукового дослідження матеріал  доцільно звернутися до  покажчиків статей, розміщених у кінці останнього числа  періодичного видання кожного року. 

Опрацювання літературних джерел з теми дослідження слід розпочинати у самостійно обраній послідовності або у порядку,  запропонованому  науковим керівником. Вивчення опублікованої за темою дослідження літератури можна проводити, використовуючи різні види читання:

-оглядове (під час читання визначається  та аналізується лише те,  що на даний момент важливо досліднику);

-повільне (читання, що потребує  поглибленого вчитування у текст, уважного ставлення до всіх висловлених думок); 

-вибіркове (читання, під час якого з метою  увиразнення окремих аргументів та  фактів, зіставлення певної думки з загальною концепцією дослідження можна розглянути  відібраний матеріал ще раз, не поспішаючи, уважно і глибоко); 

-повторне (читання, що надає можливість краще зрозуміти прочитане, можливо, ще раз його переосмислити з метою глибшого сприйняття);

-коментоване (цей вид читання може бути використаний як образне докладне узагальнення та осмислення прочитаного. Коментарем літературного джерела може стати  як власне  тлумачення читача, так і позиції інших дослідників);

-перерване (читання з зупинками, яке надає можливість для занурення у власне розуміння наукової проблеми, створення власних проекцій щодо висловлених фактів та позицій, порівняння їх з реальним авторським дослідженням);

-швидке (читання з метою знайти необхідну цитату, прізвище, дату тощо, тобто  так зване «сканування» тексту. Цей вид читання  доречно використовувати після повільного, вибіркового або коментованого  читання певного літературного джерела).

Вивчаючи обрану літературу, недостатньо покладатися на пам’ять.  Доцільно вести чіткі і лаконічні записи опрацьованих джерел так, щоб можна було без особливих труднощів зрозуміти їх суть і через деякий час. З цією метою виписки краще   робити на окремих аркушах чи у спеціальному   зошиті, залишаючи широкі поля для висловлення власної оцінки прочитаного. 

Структура наукового дослідження може бути представлена  у вигляді такої схеми:

Обґрунтування актуальності теми дослідження

 

Визначення об’єкта  і предмета  дослідження

 

Постановка мети і конкретних завдань дослідження

 

Відпрацювання гіпотези і теоретичних положень дослідження

 

Вибір методів дослідження

 

Обробка й критичний аналіз результатів дослідження

 

Формулювання висновків дослідження

 

Оформлення списку використаних джерел

 

•Обґрунтування актуальності теми дослідження

Обґрунтування актуальності теми дослідження – перший етап роботи над будь-якою науковою роботою. На основі критичного аналізу та порівняння з вже відомими шляхами розв’язання проблеми у цій частині дослідження в лаконічній формі доводять доцільність, соціальну значущість та своєчасність вирішення даної наукової задачі.  Тобто необхідно висловити сутність наукової проблеми, що буде вирішуватися у ході дослідження. Доцільно звернути увагу,  що «правильна постановка  та ясне формулювання нових проблем часом має не менше значення, ніж їх вирішення. По суті, саме вибір проблеми, якщо не цілком, то дуже великою мірою визначає як стратегію дослідження взагалі, так і напрямок наукового пошуку зокрема.   Не випадково вважається, що сформулювати наукову проблему – означає показати вміння відокремити головне від другорядного, виявити те, що  вже відомо і що поки невідомо  науці з предмету дослідження» [4, 15].   

•Визначення об’єкта  і предмета  дослідження

Наступний етап роботи над науковим дослідженням – це визначення об’єкта та предмета дослідження. Чим конкретніше сформульована наукова проблема, тим легше визначити об’єкт і предмет наукової роботи. Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує  проблемну ситуацію, яку і обрано для вивчення у ході пошукової діяльності.  Предмет дослідження – це  те, що знаходиться в межах об’єкта дослідження в певному аспекті розгляду. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться  між собою як загальне  і часткове.  Тобто визначаючи об’єкт дослідження, необхідно з’ясувати, що розглядається,  і відповідно предметом дослідження буде якийсь конкретний  аспект розгляду даного об’єкта.   

•Постановка мети і конкретних завдань дослідження

Наступним етапом роботи над дослідженням має стати формулювання мети та завдань наукової роботи. Мета дослідження – це запланований результат, який має бути відображений у висновках наукової роботи. Для формулювання мети дослідження з методики літератури доречно використовувати такі дієслова: «дослідити, проаналізувати, визначити, розглянути, порівняти, зіставити, дати власну інтерпретацію, встановити взаємозв’язки тощо». 

Загальна мета дослідження  конкретизується у завданнях, які мають бути ретельно продумані, адже опис їх виконання  має складати зміст розділів наукової роботи. Тобто сформульовані завдання мають розкривати зміст  теми дослідження. Тому варто попіклуватися, щоб вони були чітко визначені та розташовані у такий спосіб, коли кожне з завдань логічно випливає з попереднього.    

•Відпрацювання гіпотези і теоретичних положень дослідження

Гіпотеза дослідження – це обґрунтоване наукове припущення про можливі способи розв’язання порушеної проблеми.  Визначення гіпотези дослідження є  результатом глибокого осмислення  теоретичних основ наукової проблеми,  практичного аналізу  об’єкту дослідження. Слід звернути увагу, що «розвиток гіпотези відбувається за трьома стадіями:

а) накопичення фактичного матеріалу і висловлювання на його основі припущень;

б) формування гіпотези, тобто виведення наслідків із зробленого припущення, розгортання на його основі прийнятної теорії;

в) перевірка отриманих результатів на практиці і на її основі уточнення гіпотези. 

Якщо при перевірці наслідок відповідає дійсності, то гіпотеза перетворюється на наукову теорію» [4, 13]. 

Гіпотеза дослідження має бути обґрунтована конкретними фактами та  аргументами, що перетворюють її з припущення на достовірне знання. З цією метою обираються методи  дослідження, які мають бути визначені відповідно   до  предмету, мети та завдань наукового пошуку.  

•Вибір методів дослідження

Методи дослідження – це  науковий інструментарій для забезпечення  фактичного матеріалу  і реалізації поставленої  в роботі мети.  

Серед методів дослідження з літератури можна виокремити:

 - теоретичні:  критичний аналіз, узагальнення,  систематизація досліджуваної проблеми на основі осмислення  першоджерел;  

-    емпіричні:  діагностичні  - анкетування, опитування, інтерв'ювання, бесіди; прогностичні - експертних оцінок, моделювання; праксиметричні -  аналіз ефективності результатів діяльності. 

•Обробка й критичний аналіз результатів дослідження

Наукові міркування доцільно будувати на конкретному аналізі фактичного матеріалу. Необхідно пам’ятати, що робота не повинна носити абстрактний характер. Не слід допускати безсистемного нагромадження фактів без достатнього їх критичного осмислення і узагальнення. 

У процесі аналізу й узагальнення  матеріалу  слід дотримуватися наукової етики. Тому не можна перекручувати факти, висувати безпідставні ідеї, чужі думки видавати за власні. Кожна цитата, кожна авторська думка дослідників, що були використані у тексті наукової роботи, обов’язково мають  супроводжуватися посиланням на джерело. Звернімо увагу, що «цитування не повинно бути ні надмірним, ні недостатнім, бо і те і те знижує рівень наукової праці: надмірне цитування створює враження компілятивності праці, а недостатнє – знижує наукову цінність викладеного  матеріалу» [4, 63]. Посилання на джерела в тексті дослідження роблять згідно з їх місцем у списку літератури, беручи у квадратні дужки номер джерела у переліку та через кому вказують  сторінку або сторінки, де знаходиться висловлена думка у зазначеному джерелі. Як наприклад це зроблено у даних методичних рекомендаціях. 

Слід наголосити, що при оформленні наукових досліджень як дослідницького, так і реферативного видів  неприпустимим є запозичення   чужих праць  без посилань на них.  

•Формулювання висновків дослідження

На основі проведеного аналізу фактичного матеріалу, представленого в основній частині роботи, у висновках мають бути подані   найважливіші  теоретичні та практичні результати дослідження. У цій частині наукової роботи вказують на актуальність розглянутої проблеми та коротко висвітлюють  оцінку стану питання, розкривають методи вирішення наукових завдань, обґрунтовують  достовірність отриманих результатів. Висновки мають бути добре продуманими, аргументованими, логічними, точними  та конкретними.   

•Оформлення списку використаних джерел

Оформлення наукового дослідження завершується складанням списку використаних джерел, який може бути поданий в один із таких способів:  в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або  назв праць, у порядку згадування джерел у тексті за наскрізною нумерацією, у хронологічному порядку. Відомості про літературні джерела  оформлюються  відповідно до вимог державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць, їх авторів та повних вихідних даних джерела (місце видання, видавництво, рік видання, загальна кількість сторінок). Ця вимога стосується всіх  наведених у списку літератури джерел (монографій, підручників, посібників, авторефератів дисертацій, брошур, статей періодичної преси). Наприклад, відповідний  опис у переліку посилань:

1.Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст./ За ред. М.Зубрицької. – Львів : Літопис, 1996. – 633 с.

2.Наєнко М.К. Українське літературознавство: Школи, напрями, тенденції. – К.: Академія, 1997. – 320 с. 

3.Шахова К.О. Не-колективні міркування про (онтологічну) самотність митця (від Гете до Зюскінда) // Зарубіжна література. – 1999. - № 37 (149). – С. 1-2. 

4.Шахова К.О. Зарубіжна література в школах України: досягнення і плани // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2003. - № 3. – С. 5-7.  

Критерії оцінювання дипломних робіт студентів 

Дипломні роботи студентів з методики оцінюються за такими  показниками:

-актуальність та складність теми дослідження;

-наукове та практичне значення роботи;

-повнота викладення матеріалів дослідження;

-уміння зіставляти, узагальнювати, вести наукову дискусію; 

-обґрунтованість і достовірність наукових положень і висновків;

-самостійність і творчий характер дослідження;

-грамотне відповідно до сучасних норм оформлення наукового дослідження;

-науковий стиль викладення матеріалу; 

-уміння користуватися довідковою літературою;

- наявність посилань на використані джерела.

Захист дипломної роботи 

Захист дипломного дослідження – це процедура прилюдного оголошення основних результатів підготовлених досліджень. Усі студенти, а також усі присутні можуть виступати як опоненти. 

Захист проходить таким чином:

-студенти виступають з доповідями за темою дослідження;

-відповідають на поставлені запитання;

-уважно слухають виступи інших учнів, беруть активну участь у дискусії. 

Під час захисту оцінюється:

-аргументоване доведення наукової проблеми;

-чіткість,  логічність, лаконізм викладення матеріалу;

-літературна ерудиція і грамотність;

-використання наукової термінології;

-вільне володіння матеріалом дослідження;

-культура мовлення під час  виступу;

-повнота, вичерпність відповідей;

-якість та доцільність використання наочних матеріалів дослідження (схеми,  таблиці, діаграми, мультимедійний супровід тощо);

-активна кваліфікована участь у дискусії.

Рекомендована література

1.Довідник здобувача наукового ступеня: Зб. нормативних документів та інформаційних матеріалів  питань  атестації наукових кадрів вищої кваліфікації/ Упор. Ю.І. Цеков. – К.: Редакція Бюлетеня Вищої атестаційної комісії України, 1999. – 64 с.

2.Лесин В.М. Як працювати з книгою: Метод. Посіб. – К.: Вища  шк., 1998. – 71 с.

3.Мороз І.В. Структура дипломних, кваліфікаційних робіт та вимоги до їх написання, оформлення і захисту. – К.: НПУ ім.. М.П.Драгоманова, 1997. – 56 с.

4.Як підготувати і захистити дисертацію на здобуття наукового ступеня: Метод. поради / Автор-упорядник Л.А. Пономаренко, доктор  тех.. наук, професор. – К.:  Редакція Бюлетеня Вищої атестаційної комісії України, 1999. – 80 с.

 

 

   

Авторизація  

   

Відвідувачі  

На сайті 72 гостей та відсутні користувачі

   

Новини  

   

Vinaora Visitors Counter  

553293
Today
Yesterday
This Week
Last Week
This Month
Last Month
All days
348
494
1784
541066
9719
14514
553293

Your IP: 127.0.0.1
Server Time: 2017-09-20 18:19:34
   
© ALLROUNDER

Використання матеріалів сайту можливе лише при згоді адміністрації порталу та активного посилання.
Всі права захищено!

Сайти, які підтримуються службою порталу
НПУ імені М.П.Драгоманова
Інститути
Фізико-математичний інститут :: Інститут філософської освіти :: Інститут фізичного виховання та спорту :: Інженерно-педагогічний інститут :: Інститут інформатики :: Інститут іноземної філології :: Інститут історичної освіти :: Інститут корекційної педагогіки та психології :: Інститут мистецтв :: Інститут магістратури, аспіратнути та докторантури :: Інститут природничо-географічної освіти та екології :: Інститут педагогіки та психології :: Інститут перепідготовки та підвищення кваліфікації :: Інститут політології та права :: Інститут розвитку дитини :: Інститут соціології, психології та соціальних комунікацій :: Інститут соціальної роботи та управління :: Інститут української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка :: Інститут управління та економіки освіти
Факультети
Кримський гуманітарний факультет
Кафедри
Кафедра педагогчної творчості :: Кафедра педагогіки, теорія та історії педагогіки :: Кафедра методики викладання російської мови та світової літератури :: Кафедра етики та естетики :: Кафедра управління та євроінтеграції :: Кафедра філософії :: Кафедра інформатики
Персональні сайти
Андрущенко В.П. :: Бех В.П. :: Жалдак М.І. :: Борисенко В.Й. :: Франчук В.М. :: Франчук Н.П.
Інші сайти
Асоціація випускників :: Система управління електронними курсами НПУ :: Система управління електронними курсами інституту інформатики :: Система управління електронними курсами інституту інформатики (студенти) :: Простір гуманітарної комунікації :: Лабораторія археологічних досліджень :: Кабінет-музей М.П.Драгоманова :: Україна і становлення конституціоналізму в Європі :: Центр культури. НПУ